Чи впливають LED-лампи на кольоровий зір: мале дослідження дало несподіваний результат

Тиждень роботи під звичайною настільною LED-лампою був пов’язаний із погіршенням розрізнення кольорів у невеликому експерименті, тоді як додавання невидимого інфрачервоного світла 850 нм — із покращенням. У рандомізованому дослідженні PLOS One взяли участь лише 55 здорових дорослих, тому гучні відсотки 33% і 23% не доводять шкоду всіх LED-ламп і не є рекомендацією купувати інфрачервоний випромінювач. Робота ставить цікаве запитання про спектр офісного освітлення, але потребує значно більшої незалежної перевірки.

Як поставили експеримент

Дослідники залучили 55 людей віком 22–69 років, які працювали за столом у приміщенні щонайменше 20 годин на тиждень. Їх випадково розподілили на три групи: 15 осіб працювали з теплою білою LED-лампою, 20 — з візуально такою самою лампою, доповненою випромінюванням 850 нм, ще 20 залишилися з типовим флуоресцентним офісним освітленням.

Учасники не знали, яка з двох експериментальних ламп має інфрачервоний компонент, оскільки людське око його не бачить. Оцінювач, однак, не був засліплений — це single-blind дизайн. Лампи стояли менш ніж за метр, світили вниз і використовувалися не менше 20 годин протягом семи днів.

Що саме змінилося

До й після експозиції учасники проходили Farnsworth-Munsell 100-Hue Test. Після семи днів у групі лише LED середній показник помилок зріс на 33%, тобто розрізнення кольорів погіршилося. У групі LED плюс 850 нм помилки зменшилися на 23%, а контрольна група не показала значущої зміни.

Загальний ефект умов освітлення був статистично значущим: F(2,52) = 8,26, p < 0,001, η² = 0,24. Різниця між групами з інфрачервоним доповненням і звичайним LED становила в середньому 19,3 бала тесту. Автори пов’язують результат із впливом довших хвиль на мітохондріальну функцію сітківки, але це можливий механізм, а не безпосередньо виміряна причина в цьому експерименті.

Чому не варто міняти лампи вже сьогодні

Кожна група була дуже малою: від 15 до 20 людей. Дослідження тривало один тиждень і мало лише одну контрольну оцінку після завершення. Умови були «реальними» офісними, тому освітленість коливалася від 250 до 1400 люксів, монітори й переміщення учасників не були повністю стандартизовані. Контроль отримував флуоресцентне, а не ідентичне LED-освітлення без додаткового пристрою.

Показник 33% — це відносна зміна балів конкретного тесту, а не «втрата третини зору». Робота не оцінювала гостроту зору, захворювання очей, довготривалу безпеку або наслідки інфрачервоного випромінювання. Її не можна переносити на всі температури, спектри, відстані та конструкції LED-ламп.

Що можна зробити без експериментів над собою

• Використовуйте денне світло, якщо робоче місце дозволяє, але уникайте відблисків на екрані.
• Робіть перерви за правилом 20-20-20: кожні 20 хвилин дивіться приблизно на 6 метрів протягом 20 секунд.
• Не спрямовуйте яскраву лампу в очі. Рівномірне відбите освітлення зменшує дискомфорт.
• Не купуйте 850-нм пристрій як лікування. Невидиме випромінювання складно оцінити без вимірювача, а безпека залежить від потужності, відстані та часу.
• За зміни сприйняття кольорів зверніться до офтальмолога. Це може бути симптомом стану, не пов’язаного з лампою.

Висновок: дослідження дає підставу уважніше вивчати не лише яскравість і енергоефективність, а весь спектр штучного освітлення. Але одна мала тижнева робота — початок дискусії, а не новий стандарт для офісів чи домашніх ламп.

Перекладено й адаптовано за дослідженням Mark Robinson, Edward Barrett та Glen Jeffery у PLOS One від 25 вересня 2026 року. Текст і всі оригінальні фігури поширюються за CC BY 4.0. Матеріал не є медичною рекомендацією.