Starliner спочатку полетить без людей: NASA перенесла повернення екіпажу на 2028 рік

NASA вирішила повернути Starliner до польотів обережним маршрутом: наступна місія Starliner‑1 полетить до МКС без екіпажу, а повернення астронавтів на Starliner‑2 планують не раніше 2028 року. Перед цим інженери мають перевірити теплові зміни у службовому модулі, роботу двигунів орієнтації, нову конструкцію клапанів, батареї та парашутну систему.

Спочатку інженерний політ без людей

NASA називає можливим вікном для Starliner‑1 грудень 2026 року або січень 2027‑го. Це не фінальна дата запуску, а поточна оцінка, залежна від готовності апарата, ракети, станції та результатів наземних випробувань. Основне завдання — зібрати реальні польотні дані після змін і визначити залишкові ризики до того, як на борт повернеться екіпаж.

Такий порядок важливий після Crew Flight Test 2024 року. Корабель доставив Бутча Вілмора й Суні Вільямс на станцію, але через технічні проблеми повернувся без них. Програмна слідча група NASA сформувала 61 рекомендацію — не один «чарівний ремонт», а великий перелік технічних і процесних змін.

Що сталося з двигунами орієнтації

У звіті NASA ключовою проблемою названо роботу двигунів системи реактивного керування службового модуля за межами умов, для яких їх кваліфікували. Поєднання теплового середовища та конструктивних особливостей призвело до втрати керованості під час випробувального польоту.

Boeing уже внесла теплові зміни у службовий модуль. Саме Starliner‑1 має показати, чи покращують вони реальну роботу системи. Окремо NASA і Boeing погодили модифікацію клапана двигуна, спрямовану на проблему видавлювання ущільнювача poppet seal та його вплив на тягу.

Чому одного наземного тесту недостатньо

Температура навколо двигунів залежить від тривалості імпульсів, орієнтації корабля, потоку тепла та послідовності маневрів. На Землі можна відтворити багато режимів, але інтегрована система в польоті іноді поводиться інакше. Безпілотна місія дає змогу цілеспрямовано виконати демонстраційні задачі без ризику для людей.

Після неї команди мають завершити модифікацію клапанів, установити нові двигуни екіпажного модуля й батареї, а також внести невеликі зміни у парашутну систему. Лише сукупність наземних і польотних даних стане підставою для сертифікації.

Starliner змінює ракету

NASA планує разом із Boeing та United Launch Alliance сертифікувати ракету Vulcan для перевезення екіпажу після останнього польоту Atlas V. Це окремий великий етап: пілотована система сертифікується як єдиний комплекс, тому нова ракета означає перевірку навантажень, аварійних сценаріїв, інтерфейсів і процедур.

Агентство також має намір використати опції на п’ятий і шостий польоти Starliner до МКС. Це показує, що програму не закривають, але кількість майбутніх місій ще не дорівнює дозволу перевозити людей. Кожна наступна сходинка залежить від результатів попередньої.

Чому NASA потрібен другий корабель

Два незалежні способи доставки екіпажу зменшують ризик, що проблема одного флоту повністю зупинить американські польоти до низької навколоземної орбіти. Це особливо важливо перед завершенням програми МКС і переходом до комерційних орбітальних станцій.

Конкуренція також створює резерв знань і виробничих ланцюгів. Але резерв має цінність лише за однакових вимог до безпеки: прискорення графіка без необхідних доказів зробило б другий транспорт не перевагою, а додатковим ризиком.

Що треба читати обережно

• Грудень 2026 або січень 2027 — потенційне вікно, а не підтверджена дата.
• План повернення екіпажу у 2028 році залежить від Starliner‑1, виправлень і сертифікації.
• 61 рекомендація охоплює ширший контекст, ніж лише двигуни й клапани.
• Заява про додаткові місії не означає, що корабель уже отримав фінальну сертифікацію.

Висновок: головна новина не в тому, що Starliner «повертається», а в послідовності перевірок. NASA обирає безпілотний інженерний політ, реальні вимірювання та окрему сертифікацію ракети. Для складної системи після серйозного інциденту саме такий темп є ознакою відповідального відновлення.

Перекладено й адаптовано за офіційним повідомленням NASA від 28 вересня 2026 року. Текст і фотографія NASA є роботами федерального агентства США та поширюються як public domain.